Директор

Олійник Андрій Іванович

Дистанційна освіта
Інформаційна сторінка заступника директора з виховної роботи Нюнюк Н.С.
Інформаційна сторінка заступника директора з навчально-виховної роботи Коротун В.Л.
Виховна робота | Виховний захід "Українському роду нема переводу"
Виховний захід "Українському роду нема переводу"

Підготувала: класний керівник Бібік Тетяна Олексіївна

Виховний захід

(Тихо звучить музика).(«Ой зелене жито».)

 Входять дівчинка і хлопчик в українських костюмах з хлібом на рушнику.

Учень

Ми вам раді, люди добрі,

І вітаєм щиро вас.

Учень

І запрошуєм ласкаво

До нас на свято, в 5 клас!

Учень.

Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро,

 Стрічаємо з хлібом,

 Любов 'ю і миром!

Учень.

Для людей відкрита

Хата наша біла,

Тільки б жодна кривда

 В неї не забігла.

Учень.

Хліб ясниться в хаті,

Сяють очі щирі,

 Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі!

Учень.

Нехай край наш розцвітає,

Як зеленіє гай!

 Прийміть від нас

Цей пишний коровай!

Діти вручають хліб-сіль директору школи.

(під  музику  продовження «Ой зеленеє жито»)

Танок «Моя Україна»

1. Ось небо блакитне і сонце в зеніті!

Моя Україна - найкраща у світі!

2. Моя Україна - це ліс і озерця,

Безмежні степи і чарівні джерельця.

3. Красиві пейзажі і гори високі,

Маленькі струмочки і ріки глибокі.

4. Міста старовинні і замки прекрасні,

Великі будови і дуже сучасні.

5. Сади чарівні, мальовничії села,

Моя Україна - це пісня весела.

6. Це щира, багата, як світ, її мова,

Крилата, така мелодійна, чудова!

7. Її оберіги - верба і калина.

Найкраща у світі - моя Україна.

8. Бо нам найрідніша Вітчизна і мати.

То як же нам, дітям, її не кохати!

9. Моя Україна - козацькая слава!

Така волелюбна і мирна держава.

10. Вона дорога нам, і рідна, і мила,

Бо світ перед нами, як мати відкрила.

11. Вітчизно свята, дорога Україно,

Для кожного з нас ти у світі - єдина.

 

Вчитель  Щасливі ми, що народилися і живемо на Україні — чудовій, щедрій і мальовничій землі, де жили наші прадіди, де живемо ми і наші батьки.

Учень.

Співає дідусь сивий про давно минулу славу,

 Про князів і запорожців, про бої палкі, криваві.

Від дитинства аж до скону ми всі добре

про все знаєм,

 Що родились українцями,

українських предків маєм.

 

Учень.

Батько, мати брат, сестричка

І всі інші члени роду —

Всі належать до одного

Українського народу.

Бо родились українцями, -

це велика честь і слава,

 Рідний край свій боронити —

наймиліша з усіх справа.

Вчитель .  Прекрасна наша держава —  Україна. Найбільше багатство — талановитий, співучий, ук­раїнський народ. Люблять і учні співати українські пісні.

Діти співають українську  народну  пісню: «Ой, єсть в лісі калина»

Вчитель.  Всі завжди із захопленням слухають ук­раїнські народні казки.

Давайте і ми з вами пригадаємо деякі з них.

Називають українські казки  «Пан Коцький», «Івасик Телесик» та інших.

Вчитель. Молодці, діти! Бачу, що казки ви всі любите. А які прислів’я ви вчили про родину, про свій дім. Давайте прига­даємо їх.

Учень. Які батьки — такі й їхні діточки.

Учень. Який кущ — така й калина, яка мати — така й дитина.

Учень. Який дуб — такий тин, який батько — такий син.

УченьБез сім”ї немає щастя на землі.

 

Учень Яке дерево, такі й квіти,

Які батьки, такі й діти.

Учень.Як під сонцем квітам,

Так з матір’ю дітям

Учень Не навчив батько-

Не навчить і дядько

Учитель. Ох і гарні та розумні у мене діти! А може, ви ще знаєте народні ігри-пісні? Покажіть їх нам!

Діти починають пісню-гру «Подоляночка».

Вчитель   Ми з  вами  всі  — український народ, який складається з родин малих і великих, друж­них і працьовитих.

Учень.

Українка я маленька,

 Українці батько й ненька

На Вкраїні родилася,

 В свою маму удалася,

 Все, що рідне, я кохаю,

 Всім, хто рідний, помагаю,

Своє ціню, свого вчуся

 І до рідного горнуся,

 І чужого я навчаюсь,

 Але свого не цураюсь.

Знайте, що найкраще діло, —

Свого боронити сміло.

Вчитель . Потрібно вивчати і шанувати   землю свою, рідний край, традиції свого народу  і нашу співучу мову.

Учень Кухлик

Дід приїхав із села,

Ходить по столиці.

Має гроші - не мина

Жодної крамниці.

Попросив він: - Покажіть

Кухлик той, що з краю.

Продавщиця: Што? Чево?

Я не понімаю.

- Кухлик, люба, покажіть,

Той, що збоку смужка.

- Да какой же кухлик здєсь,

Єслі ето кружка!

Дід у руки кухлик взяв

І насупив брови.

- на Вкраїні живете

Й не знаєте мови...

Продавщиця теж була

Гостра та бідова.

- у мєня єсть свой язик.

Ні к чему мнє мова.

І сказав їй мудрий дід:

- Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда

В моєї корови:

Має, бідна, язика

І не знає мови.

Учень.                            

Любіть Україну у сні "й наяву,

 Вишневу свою Україну,

 Красу її вічно живу і нову

І мову її солов 'їну.

 Учень.

Я — землі цієї паросток зелений,

Я — цієї висі крапля дощова

Заплелись у мене, приросли до мене

 Жито і дерева, квіти і трава.

 Учень.

Чи вітер, чи літняя злива —

Усе мені рідне, миле.

 Нема такого дива,

Нема такої сили.

 Щоб сонце зуміла взяти

 Та й понести з собою,

 Щоб в серці моїм здолати

 Любов до землі святої.

 Учень.

Я чую твій голос,

 Пшеничний твій колос

 У душу мені засіває зерно,

 Моя Україно,

 Білявко-хатино,

Пізнати тебе мені щастя дано.

Вчитель. Мати — всьому початок. Мати — бе­региня роду.

У нашій класній родині є матері, які мають по троє і більше дітей, добре їх виховують, люблять пісню, люблять працю, і все це передають своїм дітям. Поети і композитори у багатьох своїх творах оспівують силу, красу і ніжність матері — наймилішої, найдорожчої, найкращої людини для кожного із нас.

 

Пісня про рушник  1 куплет

Вчитель  На Україні є звичай дарувати на щастя рушники.

Український рушник! Хто з вас не бачив його? Рушник передавали як оберіг з роду в рід, з покоління в покоління.

А який він гарний! Його можна порівняти з піснею. Рушники – це обереги від усього злого, що може зайти в дім. «Хай стелиться вам доля рушниками» – бажали людям щастя.

(дівчата вишивають рушнички)

1.Ми своїми вправними руками

Вишиваєм рушничок нетканий.

Є на ньому півники святкові,

Є на ньому квіти малинові.

2.Синя нитка – птиці пролітають,

А червона – мальви розцвітають.

3.В мене голочка слухняна

День у день працює зрання,

Щоб квітки на рукаві

Зацвітали, мов живі.

4.Рушникове обличчя веселе

Обліта коровай на столі,

Закликає гостей до оселі

Випромінює щедрість землі.

5.Рушничок на стіні – давній звичай,

Ним шлюбують дітей матері.

Він додому із далечі кличе,

Де в калині живуть солов’ї.

6.Він простелиться тим, в кого серце

Не черствіє й дарує тепло.

Хай цей символ сусідиться вічно

В нашій хаті на мир, на добро.

(Звучить тихо  «Пісня про рушник» сл. А.Малишка, муз. П.Майбороди).

 

Вчитель. Було повір'я, що і сорочка, вишита й пода­рована на добро, на хороше життя, буде оберігати.

Вчитель. Діти, а кому з вас мати чи бабуся ви­шила сорочку своїми руками?

Вчитель Ось погляньте, які гарні українські виши­ванки виготовлені руками наших мам і їхніх донечок. (Демонстрування вишиванок).

 

Вчитель Українські родини здавна цінувались працелюбством. Головною працею українців було хліборобство. Хліб — оберіг сім'ї, родини, він свя­тий.

Вчитель. Може, і наші учні  вміють в полі працювати? Ось ми зараз і побачимо.

(Виконується пісня-танець «Дівка-Явдошка»).

Вчитель

Згадуючи родичів своїх, ми разом з тим прига­дуємо й те, що нам рідне, що нам близьке і доро­ге. Це — наші домівки, наші рідні оселі.

 

 Учень.

Я люблю свою хату

 І подвір ’я, й садок,

Де і сонця багато,

 І в жару — холодок.

 Учень.

Тихо й затишно, квіти

 Коло хати цвітуть,

 І невтомно все літо

Бджоли в цвіті гудуть.

 Учень.

Все для мене тут рідне:

 Стіни, білі, як сніг,

І віконце привітне,

 І дубовий поріг.

Учень.

Рідна казка про гнома,

 Рідна стежка і сад...

...Всюди добре, а вдома

 Краще, кажуть, стократ.

Вчитель. Кожному мила своя земля, своя хата. А чи знаєте ви,  які предмети побуту є в хаті? Спробуйте відгадати!

Загадки.

Ходять,  ходять,   а в хату не  заходять. (Двері)

2.Підсмикане, підтикане

Всю хату збігало,

Під припічком сховалося.                  (Віник)

3.Маю 4 ноги, ще й 4 роги, В полотно мене вбирають, їсти й пити заставляють.                      (Стіл)

4В'ють мене ціпками, Ріжуть мене ножами, За те мене отак гублять, Бо всі мене дуже люблять.                      (Хліб)

5.Людей годую сама голодна, Часом гаряча, часом холодна.

(Ложка і тарілка)

Вчитель. Давня українська хата... На стінах та вікнах барвисті рушники, розмальована піч, скри­ня, стіл на покуті. На столі — хліб. Пахне травами. Мимоволі приходять на думку ніжні слова про оту білявку-хатину.

Учень.

Хата моя, біла хата,

 Рідна моя сторона,

Пахне любисток і м 'ята,

 Мальви цвітуть край вікна.

Учень.

Хата моя, біла хата,

 Казка тепла й доброти,

 Стежка від тебе хрещата

 В'ється в далекі світи.

 Учень.

В хаті спокійно й затишно,

 Вечір десь бродить в гаю,

 Мати задумливо й ніжно

Гладить голівку мою.

 Учень.

Мамо, чого зажурилась?

 Дайте тепла з ваших рук,

 В хаті на згадку лишились

Болі й тривоги розлук.

 

Вчитель

Приїжджайте частіше додому,

Щоб не мучила совість потому.

Ні грошей не привозьте, ні слави,

Будьте з рідними ніжні й ласкаві.

Пригадайте дитинства стежинку

Поцілуйте батьківські сивинки

Зачерпніте водиці з джерельця,

Прихиліться серцем до серця.

Бо не вічні ні батько, ні мати,

Завтра можете їх не застати.

Щоб не мучила совість потому,

Приїжджайте частіше додому.

(Звучить пісня «Виростеш ти сину»).Презентація

 Вчитель.   Саме такими колисковими піснями матері прищеплюють своїм дітям любов до свого роду і батьківщини. І віриться нам, що нашому українсько­му роду не буде переводу. Не дамо всохнути родо­вому дереву нашого народу!

Учень.

Пильно все учити буду,

 Щоб свої мене любили,

 А чужі, щоб не ганили,

 Щоб про мій народ питали,

 Україну шанували

Чи при праці, чи в забаві —

Все прислужу рідній справі.

Учень.

Ні маєтку, ані труду

 Жалувати я не буду,

 Щоби народ України

 Міг устати із руїни, —

 Все зумію перенести

Для Вкраїни слави й честі!

 Господа буду благати,

Щоб дав кращих днів діждати.

Вчитель. От і підходить до кінця наше свято.

Спасибі вам, люди добрі, за вашу участь у нашо­му святі, за те, що ви завітали до нас.

Звучить пісня «Щоб в вас і в нас все було га­разд».Всі учні підспівують

 

 

 

 

 

Приєднані документи:

Українському роду нема переводу
Дата публікації: 12:34 21.02.2016